Від піци до терапевтичних обідів: Як їжа перетворилась на HR-інструмент

Наталія Павлючок

Власниця "MAЇNA food service" та бутік-готелю "Файна Хата"

Повномасштабна війна змінила все: логістику, офіси, звички. Водночас у Києві та великих містах зростає конкуренція за людей. Компанії борються не лише зарплатами, а й середовищем.

Їжа стала частиною цього середовища. Там, де раніше HR-менеджери організовували каву й печиво для зустрічей, сьогодні говорять про повноцінне меню для команд. Причина проста: люди в умовах стресу цінують не тільки гроші, а й турботу. У кризі харчування перетворюється на «мову підтримки». І бізнес, який це зрозумів, виграє.

Українські офіси

У 2015 році корпоративне харчування в Україні асоціювалося з піцою та суші-сетами. Це було дешево, швидко, ситно. Натомість у 2025-му у меню київських IT-команд вже — банош із шовдарьом, кето-боули, десерти з магнієм, ферментовані напої.

Звучить як модна гастрономія, але сенс інший: це антистрес і піклування про команду. Люди повернулися до «домашніх смаків», які дають відчуття безпеки, і водночас шукають функціональну їжу, що підтримує концентрацію та сон.

Тому багато фуд сервісів під час війни перейшли на новий формат — здорове комплексне меню для команд, яке можна доставити навіть у бомбосховище.

У столиці вже практикують формат, коли корпоративне меню стає частиною HR-стратегії. Наприклад, коли одна з IT-компаній у Києві відмовилася від хаотичних замовлень і перейшла на повноцінне збалансоване харчування, через кілька місяців HR відзначили:

• знизилася плинність кадрів

• зросла продуктивність

• співробітники стали більше часу проводити разом, обговорюючи ідеї за столом. Їжа перетворилася з «сервісу» на інструмент культури компанії.

Україна довго йшла шляхом «фуршетів на свята». Але війна пришвидшила зміни. Сьогодні в столиці ми бачимо приклади, які нагадують глобальні практики: корпоративне меню як HR-бюджет. І навіть у період відключень світла чи сирен, компанії не відмовляються від цієї опції. Навпаки, вважають її критично важливою для команди.

Їжа як бонус — більше ніж перекус

У світі цей тренд давно існує: безкоштовні кухні в офісах Google чи Amazon — не про щедрість, а про лояльність і контроль продуктивності. Для співробітника тарілка гарячого супу чи збалансований обід у офісі — це не просто про калорії. Це маленький щоденний знак: «про тебе дбають». І саме ця емоція, за даними досліджень, має відчутний економічний ефект.

Опитування Fooda показало: 93% професіоналів вважають, що їжа на робочому місці позитивно впливає на моральний клімат. Співробітники відчувають більше задоволення від роботи та сильніше емоційно прив’язуються до компанії. Це зменшує плинність кадрів, яке для бізнесу у воєнний час може коштувати дорожче за сам HR-бюджет.

Продуктивність та здоров’я

Дані Wellraight свідчать: співробітники, які регулярно обирають нездорову їжу, на 66% частіше демонструють знижену продуктивність. Загальні втрати продуктивності, пов’язані зі здоров’ям (у тому числі через харчування), становлять 77% усіх втрат для компаній. Це в 2−3 рази перевищує річні витрати на медичне обслуговування персоналу.

Натомість компанії, що впроваджують програми wellness та забезпечують доступ до здорової їжі, відзначають зростання продуктивності на 25% і скорочення витрат на охорону здоров’я (економія перевищує $3,27 на кожен витрачений долар).

Утримання талантів

Різні дослідження виявили:

• Компанії з програмами харчування демонструють зниження плинності кадрів на 29%, залежно від персоналізації бонусів (McКinsey)

• Звіт Haiilo підтверджує, що 49% працівників змінюють роботу через незадоволеність умовами, включаючи відсутність бонусів, таких як їжа чи гнучкий графік.

Якщо перекласти цифри у просту мову: кожен корпоративний обід чи навіть кошик зі здоровими снеками в офісі — це інвестиція у збереження команди, продуктивність і зниження витрат.

Що далі?

Економіка майбутнього будуватиметься на людях, яких складно утримати. У цій боротьбі HR отримує новий інструмент — корпоративне харчування як benefit. І ті компанії, які вже сьогодні вкладають у їжу для своїх людей, завтра матимуть сильніші й стійкіші команди. Бо у воєнний час головна валюта — не гроші, а довіра. А довіра часто починається з простої речі: теплого сніданку чи обіду, який чекає на тебе після тривоги.